Гарантії забезпечення зайнятості населення!!!

Гарантії забезпечення зайнятості населення!!!

Конституція України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, право на належні, безпечні і здорові умови праці, право на соціальний захист у разі безробіття з незалежних від них обставин.

       Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначає Закон України „Про зайнятість населення”. Зазначений Закон встановлює державні гарантії права на вибір професії та виду діяльності.

       Відповідно до ст.5 Закону України «Про зайнятість населення» держава гарантує у сфері зайнятості:

  1. вільне обрання місця застосування праці та виду діяльності, вільний вибір або зміну професії;
  2. одержання заробітної плати (винагороди) відповідно до законодавства;
  3. професійну орієнтацію з метою самовизначення та реалізації здатності особи до праці;
  4. професійне навчання відповідно до здібностей та з урахуванням потреб ринку праці;
  5. підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями;
  6. безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку;
  7. соціальний захист у разі настання безробіття;
  8. захист від дискримінації у сфері зайнятості, необгрунтованої відмови у найманні на роботу і незаконного звільнення;
  9. додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян.

     Також держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування для окремих категорій населення працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі:

  1. один з батьків або особа, яка їх замінює і:

має на утриманні дітей віком до шести років;

виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;

утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда І групи (незалежно від причини інвалідності);

  1. діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, які їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
  2. особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;
  3. молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;
  4. особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років;
  5. інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
  6. особи,яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.

      Для громадян, які втратили роботу і заробіток, підходящою вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається в тій же місцевості, де він проживає. Заробітна плата повинна відповідати рівню, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі відповідної області за минулий місяць.

       При пропонуванні підходящої роботи враховується стаж роботи громадянина за спеціальністю, його попередня діяльність, вік, досвід, становище на ринку праці, тривалість періоду безробіття.

       У разі неможливості надання громадянинові роботи за професією (спеціальністю) протягом шести місяців безробіття підходящою вважається робота, яка потребує зміни професії (спеціальності) з урахуванням здібностей, здоров’я громадянина і колишнього досвіду, доступних для нього видів навчання та потреб ринку праці у цій професії (спеціальності).

      Таким чином, держава сприяє реалізації конституційного права громадян на працю.

 

Світлана Голобородько,
головний спеціаліст сектору з питань праці та зайнятості
управління соціального захисту населення
Коломацької районної державної адміністрації