Коломацьке городище скіфського часу.

Коломацьке городище скіфського часу.

Городище Коломак і могильник – пам’ятка археології (ранній залізний вік, скіфська культура) [Постанова Кабінету міністрів України № 1761 від 27.12.2001 р. “Про занесення пам’яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України”].

Коломацьке городище і могильник датується V-ІІІ століття до нашої ери. Розташоване в північно-західній частині селища Коломак,  на лівому березі Лозового Яру, поміж двома ярами.

Городище обнесене валом та ровом, висота валу від дна рову – 6м., довжина валу біля 1,5 км.

У процесі археологічних досліджень в культурному шарі городища виявлені фрагменти глиняного посуду, грецьких амфор, залишки жителів скіфського часу, кістки домашніх тварин, уламки залізних виробів.

Коломацьке городище скіфського часу відоме з ХVІ ст. Воно позначене також на археологічній карті Д.І. Багалія. Вперше городище було досліджене О.С. Федоровським та А.А. Потаповим.

У 20-х роках 20 століття городище досліджував М. Фукс.

У 1945 році археологічні дослідження на городищі проводила Дніпровська лівобережна експедиція.

У 1960 році дослідженням городища займалась археологічна експедиція Харківського державного університету під керівництвом Б.А. Шрамка.

Матеріали досліджень зберігаються в археологічному музеї ХДУ.